Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/200

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Наше родинне життя в Києві ввесь час тісно перепліталося з громадським: до Ол. Ол. збиралася Стара Громада, до мене — редакція »Світла«. Але так багато приходилося працювати для підготовки до викладів, над коректою зшитків французької мови учнів, що ми не мали змоги навіть часто бувати у Українському Клюбі, де йшла така жвава праця. Там читали реферати, влаштовували театральні вистави, концерти, Хоч иноді нам таки вдавалося урвати який вечір та в Клюбі подихати справжньою українською атмосферою. Там керували життям невтомна Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська і Маня Старицька. Не забути мені, як вони створили теж українське кабаре, і Маня Старицька з невимовним комізмом співала »Ой казала мені мати«, так, як цей осоружний твір з особливим смаком виконують артистки, що »малоросійствують«. А п. Антонович траґічно оголошував після кожного номера: «перерви нема«. Ставили й чудові мініятюри Олеся, як от »Осінь« та ин., поставили й гарно виконали »Ноктюрн« Лисенка. Иноді Клюб набирав офіційного вигляду, улаштовували який-небудь обід чи вечерю на честь якогось гостя з Галичини, а як із Франції, то вже й мені приходилося практикувати свою французьку мову. Взагалі культурне українське життя в ті часи в Києві зосереджувалося в цьому Клюбі на Володимирській вул. коло Золотої Брами. Але з якою обережністю треба було провадити це національне культурне життя! От уже добються старшини Клюбу, — Жебуньов, Лисєнко, Синицький, — дозволу на якусь серію вечірок чи рефератів, а поліція візьме та й завередує і за дві години перед початком заборонить призначену вечірку чи реферат. От їздять знов наші такі шановні люди, просять нового дозволу. А скільки горілки треба було на частування приставів у самому Клюбі, щоб їм очі позаліплювати — аж гидко згадувати! А вже перед Шевченковим святом, то треба було все на карту ставити, щоб добитися, вблагати дозвіл на щось справді поважне. Смішно й жахливо казати, що і в ці роки, вже в XX столітті, день Шевчнкового свята був днем арештів, репресії з боку уряду і маніфестацій з нашого боку. Козаки їздили з нагями і де побачать юрбу молоді, що співає »Заповіт«, заганяють в поліцію, студентів бють нагаями… За що?