скурові, Камянці, Жмеринці. Після того, як зупинились на Панівцях для влаштування там шпиталю, прийшлося витратити чимало грошей на ремонт цього панського будинку. Але сама місцевість, чудовий сад, велика кількість кімнат і господарські забудовання — усе складалось на добре приміщення для хорих.
З п. Животком оглядала в Камянці притулки: хлопячий був у дуже поганому стані, дівочий, навпаки, в дуже дбайливих руках. Животко почав орґанізовувати товариство дошкільного виховання імени Пестальоцці й хотів улаштувати дитячий клюб. Це була така щира людина, просто аж горів, щоб щось гарне влаштувати. Мене примусив прочитати цілий курс викладів про дошкільне виховання.
Тимчасом повернулось наше міністерство, воно десь забарилося в Коломиї, де його настигли поляки. Вернулись усі засмалені, добре виглядали. Холодний — наче батько численної родини. Втікали майже пішки. В Коломиї залишилось морське міністерство й не знало що робити, як сховати свої міліони. Всі вихваляли Коломию. Шугаєвський, мій помічник з департаменту, розказував, як населення добре ставилось до них.
Поки йшли підготовчі роботи в Панівцях, ми з панею Приходьковою рішили відвезти козакам подарунки з тих частинах, які були найближче, за Новою Ушицею. Я цілком захопилася цією працею й взяла в Холодного відпустку на місяць. Здавалось мені, що це є на той час найпотрібніша праця. В Ушиці переночували і поїхали на головну кватирю ґенерала Удовиченка. Велике село, в усіх хатах розташовані старшини й козаки. В якійсь величезній клуні ми вечеряли з старшинами, слухали, в якому жахливому стані перебувають оборонці рідного краю, роздали їм булки, сало, мило, борошно, тютюн, часописи, книжки. Боже, якою мізерією здались нам усі наші подарунки перед тією правдивою бідою, серед якої перебували наші козаки! А скільки зпоміж них було хорих, виснажених! Вертаючись до Камянця, ми оглянули кілька шпиталів по селах в околиці Нової Ушиці. Скрізь лежали тифозні, лікарі скаржилися на брак ліків. Мабуть тоді в шпиталях і я захопила заразу: прийнявши в Панівцях перший транспорт хорих, сама занедужала на поворотний тиф. Там і пролежала три тижні. Ходив у нас коло хорих дуже милий
