він збігав нам назустріч. У салоні Ґешвенд моя сестра познайомилася з професором політичної економії Цєхановецьким, що в той час прославився своєю магістерською дисертацією »Желѣзныя дороги Россіи«. Високий, трохи згорблений, з бородою, він мав приємне розумне обличчя з насмішкуватими очима, що ними він часто дивився поверх окулярів, — це надавало йому якийсь вираз особливої цікавости. Він дуже подобався моїй сестрі, бував у нас, дуже шанував нашого батька, але раптом його покликали до харківського університету і він покинув Київ. Це був справжній професор із широкою освітою, з серіозною науковою підготовкою, бував і по європейських університетах. Він добре ставився до українців, бо й сам був з Чернигівщини. В Харкові я зустрілась із ним у 90-х роках; він тоді вже належав до української громади. В родині його сталася страшна пригода. Він оженився з бувшою дружиною теж професора Вольца, дуже милою жінкою. Мав двоє дітей — сина й дочку, і ось син через необережність стрілив із револьвера в свою матір і вбив її. Це так його вразило, що довго лікарі боялись, щоб він не збожеволів.
Ще одна цікава постать зявлялась від часу до часу в родині Пелехіних. Це був брат цих сестер Павло Петрович Пелехін. Він приїздив із Петербурга, де вчився у медико-хірурґічній вищій школі, і різко відріжнявся від цілого оточення салону Ґешвенд: високий, стрункий, з холодними розумними очима, мовчазний, він подобався мені і здавався мені якимсь вищим інтелектом. Сестри дуже його любили і пишалися ним. Це той самий Пелехін, що пізніше так рішуче став на український бік і своїми дарунками допомагав українським установам у Галичині[1]. Але при тім він завжди був тугий на гроші, і тяжко було від нього щось дістати, аж поки він не впевнився, що ці гроші справді потрібні для справи. Він мав багато ориґінальних рис, але завжди ясно видно було, що в тій людині є глибокий і певний моральний ґрунт.
Але вечірки у Ґешвенд, прохідки по Хрещатику,
- ↑ Род. 1839, помер 1918, лікар. В 1898 р. дав 90.000 кор. Науковому Тов. ім. Шевченка у Львові на фонд для мед. відділу укр. університету. На ці гроші Наук. Тов. купило каменицю при вул. Чарнецького 26. — Ред.
