Тимчасом у Києві припинили діяльність Геогр. Т-ва. Темна хмара адміністративних утисків заволокла ввесь український обрій, заборонено всяке літературне чи наукове українське слово, всякий переклад. В усіх сферах лунала славетна фраза міністра: »никакого малороссійского языка нѣт, не было і быть не может«.
По Різдві приїхав до нас Вовк із пропозицією від старої громади, щоби Олександер їхав заграницю, щоб там надрукувати усього »Кобзаря«. Треба було рятувати від загину всі ті рукописні заборонені вірші, такі цінні для повного розуміння творчости великого поета. Всі ці твори, всі рукописи загодя куплено в братів Тараса, гроші на видання зібрано у кількох окремих заможних українців, а рукописи уважливо, науково перевірив сам Вовк. Треба було додати до видання спомини і це доручили зробити Русову. Сестра моя вислала мені грошей, щоб ми могли жити заграницею, нічого не заробляючи, й віддатися цілком великому завданню. Зупинились ми на Празі, місці сприятливому для видання. Для Олександра воно було теж цікаве через його працю з словянознавства. Саме надумав писати дисертацію про Яна Жіжку і, звісно, ніде не міг би знайти стільки матеріялів, що в Празі. Щодо біографічних споминів, то пообіцяли дати їх Костомарів, поети Жемчужніков і Полонський. Тургенева треба було шукати заграницею.
І ось ми вирушили на Берлін — Дрезден — Прагу з »Кобзарем«, рукописами і деякими рекомендаціями. Ніде не зупинялись, тільки в Дрездені оглянули галерею. Перед Мадоною Рафаеля і Магдаленою Рібейра хотілося плакати з захоплення. Переїхали чудову Саксонську Швайцарію і ось перед нами »3лата Прага«. Рекомендації від Ламанського, Пипіна та інших російських словянофілів дуже допомогли. Ми влучили саме в розпал національної боротьби чехів і в добу внутрішніх незгод, коли вся чеська інтелігенція поділилася на два табори. Старочехи йшли під проводом Палацького і Ріґера, а младочехи мали політичний орган »Народні Лісти« під редакцією Ґреґра. Русофіл Патера запобігав перед москалями і з нами українцями боявся вступати в близькі зносини, Це був час, коли празький університет уже придбав кілька катедр із чеською викладовою
