Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/73

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

відразу склали свою методу досліджувати край, відмінну від відомої тоді методи московського статистика Орлова, т. зв. ґеоґрафічну. Вона полягала в тому, що все економічне життя населення досліджувалося в залежності від фізично-ґеоґрафічних умов, і відповідно до цього вироблено програму досліджування і розпочато обїзд чернигівського повіту, поділеного між трьома дослідниками на певні райони. Праві земці, великі землевласники — всі були проти земської статистики, всі боялися, що наслідком цих обїздів та дослідів буде така переоцінка землі, що не буде їм на користь; через те всі вони змагалися представити статистиків якимись революціонерами, що їздять по селах »мутить народ«. Тільки ліва, інтеліґентна частина земців розуміла правдиву важливість цих дослідів і потребу правильної переоцінки земель відповідно до прибутків з них, і раділа, що їм пощастило зорґанізувати статистичне бюро з людей, щиро відданих інтересам населення і досить освічених, щоб якнайкраще перевести цю роботу.

Життя наше в Чернигові за ці перші роки статистичної праці Ол. Русова було наповнене ріжноманітними інтересами. Хоч Олександер майже ввесь час був у розїздах по повіті, але ж коли вертався додому, наша хата наповнювалась життям. Збиралися статистики, обмінювалися вражіннями, спостереженнями, що їх зазнали підчас поїздок. Яких тільки типів не траплялося їм бачити і серед старосвіцьких землевласників і серед селян! Часто збиралась у нас і молодь, співали хором, підготовляли українські концерти. Тоді Олександер завжди співав з моїм супроводом на фортепіяні.

Взагалі статистичне бюро було тоді неначе культурним центром Чернигова: ініціятива у всіх громадських інтелєктуально-мистецьких справах виходила від статистиків. До 1876 р. не було в Чернигові ніякої публичної книгозбірні, коли не рахувати книгарні Кранца, що в ній ледве можна було якусь книжку роздобути. Отож в один із своїх поворотів із повіту статистики вирішили зорганізувати громадську книгозбірню. Скликали на збори всю інтелігенцію, обрали президію: П. Червінського — головою, мене — секретарем, Ти-

    діяльністю населення, а Червінський перевірив на безпосередніх вражіннях свої народницькі теорії.