Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/93

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

лодної осени, ми бачили, що без побічних заробітків не проживемо втрьох на хуторі, та ще й у новому домі, і ми з чоловіком пішли на »отхожій промисел«, як казали статистики. Олександер на заклик чернигівських земців узявся за опис Ніженського повіту. Але щоб розпочати цю працю, йому прийшлося поїхати спершу до Харкова, до всемогутнього на той час генерала-губернатора князя Святополка-Мірського. Олександер Ол. мусів йому пояснити, що одвідування сіл та розпитування селян, скільки вони мають землі та збіжжя, не має нічого спільного з пропагандою революційних ідей. Довго вагався всемогутній каліф на мент, але все-ж таки на слово чести дозволив розїзди по селах для статистичного опису значного й багатого Ніженського повіту. Я подала прохання до борзенської земської управи за посаду народньої учительки в одному з найближчих сіл. Прохання це було досить ризиковане, бо жадної політичної »благонадежности« я не могла мати, і борзенські праві земці бачили в нашому хуторі кубло й огнище неблагонадійности. Знаючи, як довго може тягтися ця справа, я на прохання брата мого поїхала до нього в Алешню, щоб довести до кінця підготовку його старших дочок, Олі й Зіни, до гімназії, до 2-ої або 3-ої кляси. Він не мав сам на те часу, працюючи і в великому господарстві, і в земських справах, як член шкільної повітової ради і земських повітових та губерніальних зборів. Жінка його Катерина Яківна була дуже квола здоровлям, мала теж двох дітей і не могла зайнятися своїми пасербицями. З Олею і Зіною мене звязувала найщиріша любов від самого їх народження, і я з радістю згодилася взяти на себе відповідальну працю — підготування їх до гімназії.

Непомітно пройшла зима. На Різдво приїздив до нас Олександер. Політична атмосфера густішала, студенські страйки, закриття університетів: петербурзького, московського, київського, жорстока цензура на журнали, часописи, книжки, адміністративні заслання молодих і старших діячів наводили паніку на слабодухих, а людям переконаним навпаки — ставили виразно обовязок боротьби з реакцією. Земські збори 1879 р. мали бути особливо цікаві: у кожній справі, хоч-би й цілком далекій від усякої політики (благодійні установи, шосе між Черниговом та Гомелем), усе провадилось під го-