стрим гаслом боротьби, і провадили цю боротьбу з лівого боку знов таки Ліндфорс та Петрункевич, а з правого Неплюєв, Котляревський, Кочубей та інші так звані »зубри« чернигівського земства. Але видно було, що реакція набирає сили, користується всякими негідними засобами, як доноси, наклепи і т. і. Зїзд лівих земців з революціонерами дав мало наслідків, і конспіративна акція набирала все більше дійсного значіння, льояльні шляхи не приводили до ніяких, хочби й найменших наслідків. Земських діячів при всій їхній льояльності арештовували й засилали в далекі краї, і кадри їх рідшали. Петрункевича заслано на північ Росії, за ним поїхала також графиня Паніна. Над братом настановили поліційний догляд.
Після Різдва вся родина Ліндфорсів переїхала до Чернигова; дівчатка вступили до гімназії, брат зайнявся адвокатурою і скоро здобув велику практику. Спільна праця і в земстві, і в суді дуже зблизила мого брата з Шрагом. А ми з Олександром повернулися на наш улюблений »хутір Робінзона«, як земці звали наш хутір через великого парасоля, що з ним Олександер ходив звичайно до Борзни.
На хуторі ми застали Коліного товариша Мартина Ланґінса, також одного з учасників процесу 193-х. Дуже змучений тюрмою і туберкульозою, що почалася в нього там, він приїхав до нас на поправку. Це вже був революціонер чистої води, що не визнавав ніяких обєднань чи угод із урядом. Він привіз із собою нові рішучі погляди. Зорганізувалася нова партія, до якої й належав Ланґінс, — партія »Народньої Волі«. Вона відокремлювалась від партії »Чорного Переділу« і народників, і всі зусилля, всю акцію концентрувала на політичній меті: скинути царський уряд. Для цієї мети дуже скоро виділила з себе групу терористів, до якої увійшли Желябов, Фігнер, Кибальчич, а з наших київських діячів — Лизогуб, Колоткевич та ін., пізніш також Богомолець, Ковалевська. І Ланґінс став у їх ряди. Він іронічно ставився і до нашого народництва, і до українофільства, і було стільки щирого логічного радикалізму в його народовольстві, що воно захоплювало й мене, але Олександер і Коля ввесь час сперечались із ним. Політичні дискусії залунали в нашій оселі, часом затягались далеко за північ, і тільки взаїмна наша повага, взаїмні добрі
