Гоголя, Міцкевича, читає не поверхово, а з глибоким вдуманням і розумінням. Вона дуже молодою дівчиною вже кермує розвитком цілої групи молоді — своїх братів-гімназистів, їх товаришів — що перебували вакаціями в гостинному домі її батька. Цей дім священника в Белелуї був центром, де збиралася молодь, приваблена духовою й фізичною красою молодої господині, її грою на піяні, співами, гарними обставинами усього хатнього життя Озаркевичів.
Наталія Кобринська
20-ти літ Наталя виходить заміж за теольоґа Кобринського. Гарний, стрункий хлопець, з ніжною душею й таким самим ніжним голосом — тенором. Сам широко освічений, він продовжував інтелєктуальне виховання своєї молодої дружини. Обоє були щасливі, але не довго — за 6 літ гармонійне життя перервалось: Теофіль Кобринський умер, і молода вдова, не забезпечена жадними матеріяльними засобами, їде до батька й там живе майже все життя.
Для її розваги в її невтішному горі старий Озаркевич їде з нею до Відня, вводить її в Т-во „Січ”, посилає її з сестрою в-других Софією Морачевською в Швайцарію, де Кобринська знайомиться з Драгомановим, який робить на неї надзвичайне вражіння.
З цих мандрівок Кобринська вертається вже з певним пляном, ясною метою життя: піднести жіноцтво до розуміння своєї людської вартости, вказати йому шлях, щоб стати корисним членом суспільства. Вона розуміє, що одинокими зусиллями їй тяжко буде осягнути мету, й змагається орга-
