Сторінка:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf/46

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

топі; та й тут їй не пощастило: пансіон було закрито, і дівчинка повернулася додому. Так освіта її й закінчилася на 14-му році.

О. М. дуже любила помагати мамі в господарстві; училась хазяйству за приводом старої ключниці Уляни. Ця наука дуже їй придалася, коли вона, вже дружиною Куліша, переживала тяжкі злидні. Господарська праця крім того ставила її в близькі відносини з простим людом; в розмовах з жінками вслухувалася вона в гарну народню мову, часто пізнавала ріжноманітні події з родинного селянського життя.

І ось на цей тихий хутір Мотронівку доля приводить пана Куліша. Він приїздить на літні вакації з Білозерським — братом О. М. — редактором першого українського журнала „Основа“ (в Петербурзі).

Кулішеві подобається тихий хутір, гостинна родина, життя, що пройняте українським духом. Він пише там свій славетній твір „Чорна рада“; він має там навіть йому приналежну кімнату в гостинній хаті Білозерських і поволі закохується в молодшій панні Олександрі. Покохала й вона його, та знаючи, що мати її, хоч і шанує п. Куліша, але не дасть згоди на їх одруження, тримала себе дуже стримано. Але сам Куліш через брата Олександри добре знав, що вона його кохає, і одного разу вирішився просити у пані Білозерської руки її дочки. Мати суворо сказала, що Олександра вільна, і що вона сама вже не бажає зближення з ним. Гордий Куліш сміло їй у цьому заперечив. Глузуючи з його самопевности, мати покликала дочку й запитала її:

— От Пантелеймон Олександрович запевнює мене, що ти його любиш?

— Так, я люблю Пантелеймона Олександровича, — твердо одповіла молода панночка.

Але й після признання дочки пані Білозерська знов повторила, що вона свою дочку за п. Куліша не оддасть.

Кажуть, що великий письменник, заховавшись у своїй хатинці після цієї розмови, довго гірко ридав і ранком другого дня виїхав з Мотронівки.

Та не така була Олександра, щоб забути свого коханця. Добра, тиха дівчина виявила тут усю свою тверду вдачу й сказала матері, що вона не піде проти маминої волі, але й за нікого іншого ніколи не піде заміж.

В 1846 р. Куліціа уряд вислав з науковою метою за кордон, а саме для вивчення словянських мов. Перед виїздом він заїхав на Україну… в Мотронівку та знов прохав