Сторінка:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf/65

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

банкир, а мати Христина Данилівна Алчевська — відома не в одному Харкові діячка по народній освіті. Вона утримувала на власні кошти недільну школу, де працювали численні вчительки й вироблялася метода навчання по недільних школах і звідки спільною працею всіх учительок цієї школи вийшла книжка, що була ославлена всіма тогочасними російськими педагогами „Что читать народу“. До Харкова приїжджали вчительки й з України, і з Кавказу, і з Росії вчитися, як зорганізувати й вести недільні школи. Книгу „Что читать народу“ Алчевська возила на всесвітню виставу в Париж і мала там великий успіх, розповсюднюючи в своїм власнім кіоску друковані пояснення у французькій мові й про книгу й про методи своєї школи.

В домі Алчевських панувала атмосфера високої культури, до них ходила й приїжджала з-далеку визначна російська інтеліґенція, представники науки, музики й мистецтва. Але в цій пишній ріжнобарвній атмосфері в українському місті Харкові чи бреніло щось українське, щось рідне для того народу, що для нього наче б то й працювала високо-освічена талановита діячка X. Д. Алчевська? Звісно, серед розкішного умеблювання банкирських кімнат траплялися й плахти на софах і вишивані рушники й портрет Шевченка, в деяких особливих випадках Алчевські могли й побалакати українською мовою. Але коли молодий учитель Грінченко почав у школі в селі в Алчевських учити дітей в українській мові, він одержав заборону від пані й мусів покинути школу.
Христя Алчевська.
В родині Алчевської було четверо дітей: троє синів і одна донечка. Тоді, як старші сини йшли звичайною карієрою багатої молоді, молодші діти: син Іван і дочка Христя