Сторінка:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf/66

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

віддалися мистецтву й глибоко захоплювались українським духом. Іван захоплювався українською музикою, Христя вбирала в молоду душу всю природу України й малювала її тільки українськими словами. Між братом й сестрою була ніжна дружба. Вони довго жили на селі, і село вільно вливало в їх життя всю красу своєї пісні й природи, як Христя каже в одному з своіх віршів:

Тобі квіти і сонце милі,
Ти, серцем любячи красу,
До степу ранком припадаєш
І степ цілуєш і кохаєш… (Клематіс стр. 26).

Тогочасний Харків не міг дати майбутній поетці українського надхнення. Правда, там були діяльні гуртки серед професорів, адвокатів і інш., провадились і політичні процеси проти українців, арештували їх за держання галицьких книжок у роді „Дон Кіхота“ та Райнеке „Лиса Микити“ в перекладі Франка, але харківська молодь горнулася до російських революційніх гуртків і до Толстовських комун. Правда, в тогочасному Харкові вже існувало дещо на зразок Київської Старої Громади, що складалася з людей уже літніх, родинних, адвокатів і лікарів; там працювали визначні професори: Багалій і Сумцов та представники мійського самоврядування. Українські свята відбувалися в кватирі багатого домовласника Філонова, у нього ж збірались українські конституціоналісти, писали ріжні політичні заяви до міністерств з приводу вживання української мови й т. п. Існувало „Товариство розповсюдження грамоти“. В ньому працював і дехто з українців, але всю працю вели в російській мові, видавали книжки для народу в російській мові; в Недільній Школі при Товаристві під керуванням пані Максимович працю провадилось по-російськи. З цими громадськими течіями Харкова родина Алчевських не мала нічого спільного. За Христю можна одне сказати: вона не виявляла зацікавлення до українських справ і дружила ближче всього з дочкою однієї російської революціонерки. Своє українство вона виплекала на своїх вражіннях села, зміцнила в розмовах з братом та читанням творів О. Кобилянської, з якою поетка була в найближчих відносинах. Трудно, не знаючи ближче життя X. А., знайти ті правдиві впливи, що повернули її на українство, але ми маємо в ній високо-талановиту українську поетку, що легко володіє українською мовою й знаходить у ній міцні й гарні вирази.