Сторінка:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

О. Кисілевська.

Хто написав нам оцю книжечку.

Книжечку оцю, таку потрібну для нашого народу й зокрема для нашого жіноцтва, написала велика українська патріотка, вчена й неструджена робітниця на народній ниві Софія Федорівна Ліндфорс-Русова.

З роду вона по батькові шведка, а матері французка. Прийшла на світ 1856 на В. Україні в садибі Алешня в Чернігівщині, в найтяжчих часах московського гнету. Ніжним серцем відчула горе й кривду народу, серед якого жила, і так полюбила його, що стала найкращою донькою України.

У своїм життєписі згадує Русова, що в заранні дитячих літ вбилася їй у память няня-українка, яка співала їй українських пісень та своїми оповіданнями знайомила із тяжким життям простого народу. Це ж бо були часи неволі, кріпацтва. Коли ж Софія Федорівна була пятилітньою дівчинкою, сталася на Україні велика подія — знесено кріпацтво, що давило сотні літ колись вільний, високо-культурний нарід. І цей спогад записався в дитячій душі чимось хоч мало зрозумілим, але великим. Батька обрано мировим посередником, і він усією душею старався захищати права народу на землю. Сестра С. Ф. Марія й сама хотіла працювати в напрямі визволення народу, серед якого жила. Мабуть ці перші дитячі спогади поклали в душі маленької Софійки той твердий фундамент, на якому ніколи не зихиталася, ані не похилилася велика будівля цілого життя Софії Федорівни: — будівля праці й пожертви для кращої долі прибраного за свій народу.

Коли С. Ф. було 10 літ, батько її (мати померла ще давніше) переїхав на життя в Київ. Там у гімназії попала Русова знову в українське оточення. Тут познайомилася й заприязнилася з родиною визначних українців Старицьких та іншими українськими патріотами. Коли ж після смерти коханого батька Софія Ф. закладає враз із старшою сестрою школу, а далі й сама дитячий садок, то знайомство її з найкращими, найсвідомішими українськими кругами чимраз більше поширюється. Музичний талант зближає молоду