Сторінка:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf/71

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ка мужньо перенесли це нещастя. Христя заробляла в гімназії лекціями французької мови. Син Іван допомагав своїм великим зарібком на оперових сценах Парижа й Петрограда. Христя завжди виявляла великі здібності — це була талановита, спритна дівчина, але на диво, така красуня не зазнала за все життя справжнього кохання, що й відбилося на її творчості — любовних мотивів у неї майже нема, дарма, що в ній чимало молоді було закохано. Цікаво було теж, що, коли Христя почала писати свої українські вірші, вона слабо володіла українською мовою й сама весело признавалася серед друзів, що їй доводиться деколи й самій вигадувати українські слова.

Ці завваження щодо творчости Алчевської зробив п. проф. Колесса. Він не визнав її близькою до Лесі Українки, яка є світовою поеткою, але ставить Алчевську серед другорядних поеток майже на перше місце й знову, порівнюючи обидвох наших українських поеток, він дуже влучно каже: „як Леся Українка це соловій над співучими птахами, так Христя Алчевська це жайворонок, що підлітає до самого сонця, співаючи гимн усій природі“.

♦♦♦♦♦♦♦♦
 
ЛЕСЯ УКРАЇНКА.
(Лариса Косач-Квітка).
1872 — 1913.
І.

Вперше я побачила її в гуртку молоді, веселої, жвавої, — увійшла молоденька дівчинка і… на милицях! Гладенько зачісана, з блідим серйозним обличчям і глибоко задуманими темними очима, в простенькому вбранні, але вся молодь так радісно її вітала, так жваво оточила її, посадила посеред гуртка, і всі прислухувались до її ще може дитячих думок, до її тихого голосу.

Це була Леся Українка, що тільки починала своє поетичне призвання.

А діялось це в 80-х роках минулого століття. Тяжкі то були роки для українського громадянства — літературна праця заборонена, так само заборонені будьякі українські офіційно визнані товариства. Але жадні заборони не мали сили припинити українського життя, — воно саме в ті часи