Сторінка:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf/92

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ЛЮБОВ ЯНОВСЬКА.[1]

Коли я в 1909 р. повернулася з Петрограду до Києва, то побачила в Українському Клюбі серед визначних українських жінок нову для мене дуже інтересну паню, що приймала жваву участь у справах клюбу; вона часто виступала на зборах клюбу то як добра пяністка, то як письменниця й читала свої ще не надруковані твори. Видно було, що вона користувалася симпатіями київського українського суспільства і, як я далі переконалася, цілком ці симпатії виправдувала: належала бо до тих осіб, попри які не можна перейти без уваги. І це її гарне обличчя надовго затямлювалося в памяті. Все в темному вбранні, гарно пошитому, і з гарними чорними очима. Скільки було в них суму й незадоволення з життя, скільки енергії в зарисі чола й рота! Тільки коли вона виголошувала свій виклад, або читала свої твори, це сумне обличчя оживало, молоділо і виявляло ту щирість і захопленність, яку Яновська вкладала в усю творчу й громадянську діяльність.

А працювала вона коло українських справ з якоюсь гарячковою відданістю. Ми бачили її діяльним членом клюбу; водночас працює і в „Просвіті“ (київській), коли за від'їздом хворого Грінченка довелося продовжувати його освітню діяльність; їде, як українська делегатка, на Всеросійський Зїзд жінок і там читає свій доклад „Доля української селянки“. Організує в Києві гуртки-десятки по програмі тогочасної української партії Т. У. П.; вона входить у тісні зносини з визначними російськими жінками в Київі (п. К. Ф. Полторацькою) і пояснює їм ідею української справи, українські культурні вимоги.

В 1914 році, коли в Києві було заборонено святкувати Шевченківські дні, Яновська їде в Москву, знову як делегатка київського українського громадянства, й виступає з доповіддю. За часів війни вона разом з п. Черняхівською, Дорошенковою, Ішуніною, віддає всі свої сили й працю в „Товаристві допомоги жертвам війни“; багато спричинилася й до полегшення долі галичан, яких російський уряд, як закладників, висилав з їх батьківщини й переганяв до Сибіру.

Така стоїть перед нами Яновська, як громадянка й актив-

  1. Гляди світлину на ст. 40.