Тай тогді вже до попа
Гріхи сповідати.
Ото піп йому дає
Хреста цюлувати.
Поцюлував Циганчук,
Піп його питає,
А той йому всі гріхи
І оповідає:
„Тай сегодня, — каже, — я
Нагрішив потроху:
Ранком вигнав я свиню
З чужого гороху;
А у церкві шапку зняв!..“
Говорить несміло.
А піп йому: „То не гріх!
То добреє діло!“
— Добре, добре, нехай так! —
По „Буди Господне“
Піп до шапки, — але ба!
І місце холодне…
Піп — до дому, до горшка,
Де кипіло сало,
А там йому лиш горох —
А сала не стало.
І промовив старий піп:
„Ожеж признавав ся!
А я старий та дурний
І не догадав ся!“
20. X. 1859.
