Сторінка:Співомовки (1921).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
 —  7  — 
3. Запорожці у короля.

Приїхали Запорожці,
Короля витають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають…
 Сидять собі. В них жупани
 Все кармазинові,
 І самі такі храбренні,
 Вуса прездорові!..

Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
„Що б їм, кажуть, дати істи?
Даймо їм сметани!..“
 Поставили їм сметани,
 Їсти припрошають,
 Але наші Запорожці
 Разом відмовляють:

— „Славная у вас сметана!..
Тілько почекайте,
А перше нам, Запорожцям,
Щільник меду дайте!“
 Дали меду Запорожцям…
 Вони як поїли,
 Так ті вуса прездорові
 В гору й завертіли.

Тай говорять королеви:
— „Кажи, ясний пане,
Нехай тепер Запорожцям
Подають сметани.“

15. IV. 1858.