3. Запорожці у короля.
Приїхали Запорожці,
Короля витають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають…
Сидять собі. В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові!..
Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
„Що б їм, кажуть, дати істи?
Даймо їм сметани!..“
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Але наші Запорожці
Разом відмовляють:
— „Славная у вас сметана!..
Тілько почекайте,
А перше нам, Запорожцям,
Щільник меду дайте!“
Дали меду Запорожцям…
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
В гору й завертіли.
Тай говорять королеви:
— „Кажи, ясний пане,
Нехай тепер Запорожцям
Подають сметани.“
15. IV. 1858.
