Сторінка:Старосвѣтскій Бандуриста. Книга вторая. Малороссійскія пословицы, поговорки и загадки и Галицкія приповѣдки (1860).pdf/90

74

14.Що ты заробляешъ, то те й пропиваешъ,
А якъ загуляешъ, — музыки наймаешъ.
15.Та й граютъ музы́ки — одъ двора до двора,
Та щобъ не журилась — вже мати стара.
16.Та вже поки грали, — тебе люди знали;
А якъ перестали, — то й лаяти стали.
17.Та по̂йшовъ бы въ Крымъ, — та нанявся въ сапетки;
А въ сапеткахъ добре, — тамъ хлѣба доволи̂.

Примѣч. При множествѣ варіантовъ это самая любимая пѣсня Малороссійскаго мужика, когда онъ, по какой либо причинѣ, предается горю: особенно, если притомъ воодушевленъ горѣлкою. — Силлабическій размѣръ сей пѣсни одинаковъ со слѣдующими: а) Горежъ ме̂нѣ, горе, нещастлива доля. б) Якъ бы ме̂нѣ зранку горѣлочки шклянку. — Первая тоже печальнаго содержанія, а вторая веселаго; тактъ другаго размѣра (въ двѣ четверти) и мелодія плясовая.

" Мéнѣ мати наказала,

I

Шобъ я мужа шановала;

I

• А я éго шаповала,

I

До отавы припинала.

I

• Отъ ѣжъ, мужу, траву тую, I

Закóль борщу я зготую.

I

" Поки борщу зготовала, Сёмъ разъ Ляшка цѣловала.

9 Ище буду громадити, Шобъ другого

принадити.

? И въ копыцй поскладаю, На третёго поморгаю. ? Ляшокъ любый, Ляшокъ милый. Пойду зъ Ляшкомъ до могилы.

I

9 Бувай, мужу, здоровенькій.

I

Для другои ты миленькій.

• Якъ я сѣно громадила,

ляшка къ собѣ приналила.

АаI

Смита,

105. " Болитъ моя головонька — вóдъ самого чола, Не бачила миленького — сёгодня и вчора. 9 Ой бачиться не журюся, — въ тугу не вдаюся; А якъ выйду за вороты, — одъ вѣтру валюся.

• Ой бачиться, що не плачу, — сами слёзы льються;

Одъ милого нема людей, — одъ нелюба шлються. 4. Немажъ мого миленького, — нема мого сонця; Нé съ кѣмъ мёнѣ розмовляти — сидя у вóконьця.

• Немажъ мого миленького, — що карыи очи;

Не съ кѣмъ мёнѣ размовляти — въ темненькіи ночи. 9 Нема мого миленького, — нема его тута; Позходила по слѣдонькамъ — шавлія и рута.