крім того спостерігався і в других частково обслідуваних; сі прикмети вже маємо право — до певної міри — визнати типовими для хатнього будівництва старого Харькова. Кажемо — до певної міри тому, що для остаточного встановлення їх потрібно мати більш числений, а в де-яких пунктах і виразнійший матерьял.
Кінчаємо книжку побажанням, щоб публікації харьківських хат послужили імпульсом для переведення аналогічних штудій по всій Україні, що спричинилося б до вияснення, як загальних, основних рис, так і місцевих відмін українського світського будівництва. Характерні риси і проблема походження «класичного» стилю нашого будівництва можуть виявитись лише публікаціями точних креслеників й фотографій в супроводі описів найстарійших хат архаїчних сел та містечок України (особливо поліських та гірських з Галичини). Для з'ясування форм «ілюзійного» стилю крім креслеників й фотографій необхідно мати видання поліхромних і взорчастих розписів хат (особливо подільських, херсонських, полтавських і запоріжських).[1]
——————
- ↑ Про „класичний“ та „ілюзійний“ стилі наших хат. див. „Хата по Єлисавет. пр. під ч. 35 в Харькові“, стор. 50, 56—60.
