Перейти до вмісту

Сторінка:Статут польової служби (1920).djvu/11

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
1) відомости про вороже та про своє військо, оскілько це потрібно для виконавців;
2) спільне завдання й, коли треба, найблизчу мету чинів;
3) часткові завдання й поділ війська для виконання кожного з них, з зазначенням начальників (в наступних наказах, коли склад частин, виконуючих часткові завдання, не зміняється, поділу війська можна не зазначати, обмежуючи назвиськом частини чи начальників);
4) розпорядження про розвідку, охорону та звязок;
5) розпорядження про бойовий припас, про санітарні засоби, про обози, про саперні роботи та инші вказівки, що до виконання завдання;
6) місце, куди надсилати доповіщення;
7) заступників.

Вибір з переліченого в п. п. 3, 4, та 5 для вміщення до наказу залежить од обстанови та від того, для чого наказ видається — для бою, походного руху чи розпологу на відпочинку.

Накази ці складається по формах, наведених в додатках VI, XII, XIII і XIV до цього статуту.

Накази тих же начальників, що видається з метою розвинення вказаних уже наказів і підчас приведення їх до виконання, а також всі накази решти начальників виклада'ться довільною формою, до того ж ця решта начальників з переліченого в попередніх п. п. вміщає до своїх наказів ті відомости та розпорядження, які необхідні підлеглим для виконання поставленого їм завдання.

31. Розкази, повідомлення й доповіщення складається також без визначеної форми.

В доповіщеннях, дотичних до відомостей про ворога визначати: де є супротивник, можливо