безпечити виконання завдання й безпечність довіреного йому війська.
53. Збір відомостей про ворога та про місцевість, на якій доведеться чинити, досягається розвідуванням.
Розвідка ворога полягає в розшуканні його, у визначенню сил, розположення та чинів його.
Розвідкою місцевости визначається її властивости, що мають вплив на розположення та чини війська.
54. Збір відомостей провадиться:
- 1) висланими на розвідку частинами;
- 2) стеженням з повітроплавних апаратів.
Крім того, відомости про ворога можно здобути розпитом бранців, перекиньчиків та місцевих мешканців, од шпигів, з поштової та телєґрафної кореспонденції, з паперів, знайдених на забитих та бранцях, з часописів, а також спостереженнями ріжних воєнних прикмет (дод. III та IV).
55. При значному віддаленню ворога, розвідну службу несе переважно кіннота.
На близьких віддаленнях до розвідки притягають також і піхоту.
Безпосередньо перед боєм, підчас бою і після нього кіннота зосереджує свою розвідку на флянґах та тилу ворога; розвідку перед фронтом покладається на піхоту. Армата й сапери провадять розвідку для одібрання відомостей, необхідних для виконання їхніх спеціальних завдань.
Повітроплавних засобів прикладається до розвідки в залежности від їхніх властивостей.
56. Розвідку для вияснення загальної обстанови утворюється з розпорядження старшого начальника.
Начальники часткові провадять розвідку
