101. В залежности від обстанови корпусну кінноту можна поділити між піхотними дивізіями або вона може чинити сукупно.
В останньому випадку обовязково залишати для служби при кожній пішій дивізії не менш, як одну сотню.
102. Невеликі розвідчі частини висилають від себе тілько окремі розїзди. Частини більші від полку можуть висувати також і розвідчі сотні, службу яких виконується згідно з зазначеним в арт. арт. 95 і 96.
103. Ціль розвідки корпусною кіннотою — це зібрати відомости про ворога, що чинить проти війська корпуса, і про місцевість, на якій йому може доведеться чинити.
Вислана на розвідку корпусна кіннота повинна своїми розвідчими орґанами проникнути в глиб ворожого розположення. До бойових сутичок з ворожою кіннотою вона вдається на разі це корисно для осягнення цілей розвідки.
104. На разі обстанова буде вимагати висунення корпусної кінноти на більше віддалення, то в своїх чинах вона керується обовязково вимогою вчасної участи її в бою своєї піхоти.
105. В піхоті для безпосередньої розвідки ворога і місцевости висилається розвідчі дозори й чати (партії), які чинять окремо або з підмогою від піших частин.
Дозори розвідують визначений напрямок або визначені пункти. Чатам доручається розвідку визначеного фронту або району (смуги в напрямку до ворога); чата висилає розвідчі дозори, причому начальникові її з кількома пластунами (розвідниками) корисно триматися за дозо-
