Перейти до вмісту

Сторінка:Статут польової служби (1920).djvu/53

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

віддалення до супротивника, від величини частини (загону), яка охороняється, і від властивостей місцевости, може складатись: з сторожових загонів, окремих застав і окремих польових варт. Иноді, в додаток до них, виставляється дозорні бекети.

171. Призначення сторожової охорони:

1) в разі ворожого наступу, — дати йому відсіч, а при натискові — затримувати стільки часу, скільки потрібно війську, що охороняється, на випоготовлення до бою і на виконання необхідних пересувань;
2) затримуючи ворога, вияснити поділ і склад його сил, що наступають;
3) заважати ворожим розвідникам збирати відомости про наше військо, відбиваючи й захоплюючи, як поодиноких розвідників, так і цілі чати;
4) не допускати обстрілу війська, що охороняється, арматним вогнем — при охороні сторожовим загоном та окремими заставами, й дійсним мушкетним вогнем — при охороні окремими польовими вартами.

172. В тому випадку, коли небезпека загрожує війську, що відпочиває, з кількох сторін, сторожову охорону виставляється в кожну сторону, що є під загрозою; коли при цьому військо розположено для відпочинку кількома ґрупами, то охорону з флянґу виставляється від ґрупи, розположеної на цьому флянґу.

173. Охорона відпочинку в залежности від властивостей місцевости в смузі сторожової охорони і величини частини (загону), яку охороняється, може складатися зі сполучення сторожових загонів і окремих застав.

174. При всіх виглядах сторожової охорони, части її розміщується так, щоб по можливости їх не було помітно з боку ворога.