глядно, що не держава сама по собі, але її взаємини з її територією є цариною політично-ґеоґрафічних дослідів. Держава для політичної ґеоґрафії, це простір на земній поверхні, який є зайнятий суцільним гуртом людей. Цей гурт людства творить для дотичного простору своєрідні межі й використовує його на свій лад політично, економічно і т. д. Звязи, квантитативно й квалітативно дуже ріжні, вяжуть природу краю з народом, що в ньому живе. Ці звязи в значній частині не мають нічого спільного з державним життям, та багато зпоміж них є дуже сильно з ним сполучені. Простір краю і його природа, це одна з основ держави, другу основу творить ця частина людства, яка творить державу в соціолоґічному чи правнодержавному змислі. Як ці два елєменти: територія й населення зростаються в один, більше чи менше одноцільний орґанізм — державу — це й є головним питанням усеї політичної ґеоґрафії.
Staat und sein Boden („Geographische Zeitschrift“, 1897). — E. Schöne. Politische Geographie. Leipzig, 1911. — R. Kjellen. Der Staat als Lebensform. Leipzig, 1917. Пор. також: F. Ratzel. Anthropogeographie. I. Aufl. Stuttgart, 1882, 1891; II. Aufl. 1899, 1912. — E. Réclus. L'homme et la terre. Paris, 1905 дд. — J. Brunhes. Géographie humaine. I. Ed. Paris, 1909. II. Ed. Paris, 1911 etc. etc.
