Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/110

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

В Східній Европі знов відбудувати російську мозайкову державу, при чім однак Польщі малиб припасти деякі національно непольські території на Сході.

Що ці обсервації вірні, маємо ось які докази:

ad 1) Виставлення й вислання армії Галлєра до Польщі, де вона, замість поборювати російських большевиків, завойовувала чисто українські землі: Галичину, Холмщину, Підляшшя, Полісся, Волинь. Потім признання наконечною постановою Польщі цілої Холмщини, части Підляшшя й деяких українських повітів Галичини. Останню Галичину поставлено на довший час під польську управу.

ad 2) Реакційні російські ґенерали, Колчак, Юденіч, Денікін, діставали видатну підтримку зі сторони Антанти. Денікін використав її на це, щоб перш усього знищити українську армію і державність.

ad 3) Всі посполу новоповставші національні держави Східної Европи поставила Антанта під може неформальну, але аж надто фактичну блокаду, таку саму, як її навязала Совітській Росії. Результати були для всіх цих держав дуже сумні. Українцям пр. вигинула сливе ціла армія