Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/122

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ської, білоруської і української. Що така мозайкова держава (таксамо, як і всяка инша) була би цілком неспосібна до життя це для всякого, що знає блище східно-европейські відносини, річ ясна, як божий день. Як поставивсяб український народ до такої Польщі в історичних границях, показав він цілком недвозначно вже в XVII. столітті. Хоч шарпаний татарськими набігами, він все таки найшов доволі сили, щоб розсадити давню польську державу. Ця сама історія повториласяб в найкоротшому часі, колиб через яку дивну гру долі, більші чи менші части України опинилися під польським пануванням. Чим більші булиб ці частини, тим менше спосібна до життя була би польська мозайкова держава. Природа й історія виконали поміж Польщею та Україною непроходиму пропасть. Хоч московська система гноблення Українців ваговитіща й для цілости народу небезпечніща, то пропасть поміж народами, московським і українським, далеко не така глибока, як пропасть поміж Поляками та Українцями. Політика польської держави й суспільности супроти Українців була, є й завсіди буде в суті безоглядною, в формі вирафінованою політикою заглади. Польський народ (го-