русинів, Литовців силою й „культурними способами“. Вони пробують цю свою певність не тільки вмовити в себе самих, але й переконати про неї західно-европейські держави. Поміж ними головно Франція бажає собі можливо великої й сильної Польщі. Робить вона це зі сліпої ненависти до Німеччини й тому є доступна польським політичним елюкубраціям. Присвятимо зараз декілька слів цій справі.
Тут ходить о відповідь на питання: Яка Польща буде сильніща? Чи польська національна держава в етноґрафічних межах, з поверх 200.000 кв. км. простору й 23 міліонами населення, чи велика польська держава, більше, як тричі так велика (756.000 кв. км.) з приблизно 52 міліоновим населенням. Це питання декому моглоб видаватись безглуздим і легко зрозуміти, що всякий західний Европеєць, що хоче Польщу бачити великою й сильною, яко східню противвагу до Німеччини, без сумніву вибере другу евентуальність. Та ця справа не така проста, як би здавалося. Велика польська держава, в історичних границях, мусить бути мозайковою державою, в котрій пануюча нація творитиме ледви половину населення. Друга половина складаласяб із самих ірредент, котрі мусілиб фатально ослаблювати Польщу з нутра й на вні. Ця Польща збудована по рецепті
