по Хресті починаються експанзія Праукраінців (Антів) на Схід і Південь. В X і XI-му віках являється, як результат тієї експанзії, староукраїнська Київська держава, яка опановує ціле північне побережжя Чорного моря від Дунайських гирл до Кубані. Напори азійських кочовиків відсувають, що правда, український народ на цілі століття від чорноморського побережжя, однак від XVI-го віку починається нова експанзія Українців на Південь і Схід, котра й до нині ще не скінчена. В XVIII-му столітті український народ дийшов знов до Чорного моря й Кавказу, в XIX-му укріпив і розширив свої тутешні землі, дійшов до Каспія й розширює свою територію в цих сторонах щораз дальше. Нинішній картоґрафічний образ розміщення Українців є так на суцільній території, як і на колоніяльних просторах, тільки ефемерним, хвилевим образом. Кілька десятьліть, навіть років, приносять значні переміни, всюди з позитивним для Українців вислідом.
Всюди, де український народ громадно поселюється, приносить він свої питомі історично-політичні традиції, змагання, суспільну й економічну структуру і т. п. Завдяки тому стає український народ рішаючим політично-ґеоґрафічним елєментом для простору, на котрім поселився. Історичний
