дружба може дуже легко ці два імперіялістичні народи спонукати до експанзійних проб, які загрожували би передусім Словаччині.
З приводу небезпеки такої польсько-мадярської коаліції, до того ще загрожена постійно могутньою Німеччиною й німецькою ірредентою в нутрі, Чехословаччина мусить шукати одинокої опори своєї самостійности на Сході. Мимо ріжних струй серед чеської політики, мимо цього, що численні в Чехах русофільські панславісти хотілиб бачити над Сяном, Дністром і на верхівях Тиси радше російську імперію, як українську національну державу, дає саме Україна Чехословаччині таки найгарніщу охорону тилу на Сході. Межуючи безпосередно з російською державою — велитнем, Чехословаччина сталаб невдовзі чимось не дуже відмінним від звичайної „руської губернії“. Українська національна держава захищує плечі й дає спромогу легкої лучби зі Сходом, не гірше, як єдина неділима Росія, не загрожуючи рівночасно ніяким способом самостійности Чехословаччини.
Відносини Угорщини до України є в певній мірі аналоґічні до відносин Польщі. Також Угорщина була супроти Українців цілі століття імперіялістичним гнобителем. Тільки що кусень української території, яким володіла від XIV. до XX. віку Угор-
