Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/147

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ніяка з них не хотіла би прийняти. Тому то остає тільки російська імперія, до котрої можна би, по відбудованню її, прилучити Україну.

Уявім собі, що це прилучення доконалося. Допустім, що всі труднощі поборені. Яке буде політично-ґеоґрафічне положення створене цим актом?

Російська держава дістає через повне прилучення України перед усього вище згадані найкращі природні границі на Півдні Східної Европи: Карпати, долішню течву Дунаю, беріг Чорного моря, хребет Кавказу. Тим способом її майже непохитне й незаймане оборонне становище на Півдні Східної Европи є знов осягнене, зглядно навіть поправлене.

Панування над Україною дає російській світовій державі безпосередне сусідство зі Середньою Европою. Тут бачимо вже тільки одну велику державу: Німеччину, на місци Австро-Угорщини натомість громадку середніх величиною держав, як скорше чи пізніше мусять стати (коли не формально, то в дійсности) васалами Росії. Непереможний вплив знова зєдиненої Росії мусить обняти в будуччині цілий південний схід Середньої Европи. Цілком слушно завважує німецький політик Рорбах, що проґрама Росії