Перш усього звернемося до Німеччини.
Як це всім нам Українцям звісно, старається польська й російська інформаційна служба, від довшого часу, переконати цілу Західну Европу й Америку, що ціле „українське питання“ не є нічим иншим, як „німецькою інтриґою“. При звіснім та, на жаль, дуже великім незнанню Східної Европи на Заході це переконання поширилось дуже сильно, навіть на міродатні тамошні круги.
Полєміка проти цього фальшивого погляду є по мойому таксамо зайва, як проти птолемейської світової системи. Хто знає бодай поверховно головні факти розвитку української національної ідеї, знає заразом, що про яку-небудь німецьку інтриґу тут не може бути й мови. З політично й економічно-ґеоґрафічного становища має Німеччина лише настільки заінтересовання в
