нального питання й підпирання арабських повстань проти Турків, протиділання німецьким намірам у Малій Азії й Месопотамії, велитенські пляни W. Willcocks'а відновити Халдею в старому блескові[1], російсько-перський договір 1907, все вказує на те, що для Великобританії настав час перевести суцільну континентальну сполуку поміж Єгиптом та Індією, через Арабію, Месопотамію, Південну Персію.
Вислід світової війни, так корисний для Великої Британії, дав їй поки що повну свободу ділання. Оба головні суперники, що могли їй суперечити панування над череном Передньої Азії, Німеччина й Росія, здаються поки що поставленими поза скобку. Сотворення арабської держави в Східній і Нутрішній Арабії під анґлійським впливом, укріплення йогож, зглядно пряма окупація південно-східної Арабії, Месопотамії, Південної Персії при полишенні північної Сирії для Франції й частин Малої Азії для Італії й Греції, все те може цей велитенський план Анґлії в дуже швидкому часі здійснити. Найновіщі події в Вірменії й Персії поучають нас, що Анґлія старається сферу своїх впливів в передній Азії висунути, як мога більше, на Північ, щоб могти тим безпечніще го-
- ↑ „Geographical Journal“, 1903, 1910.
