нин має таку любов до свого зайняття й до рідної скиби, що надії на будуче можуть бути тільки найкращі. Тільки модерного хліборобського знання хибує нашому дрібному хліборобові, бо чужинецька влада, гноблячи його рідну мову, унеможливила всяку вищу фахову освіту сільського хлібороба. Теперішня хліборобська продукція на Україні є на 1 гектар посівної площі 2–3 рази менша, як пр. у Бельґії, Данії, Франції й Німеччині, хоч цілина цих земель не може рівнятися з родючим українським черноземом. З цього виходить, що продукція цереаліїв на Україні може легким робом потроїтися. Ця обставина має для економічного життя Західньої Европи величезне значіння. Бо вже в недалекій будуччині північноамериканська Унія ледви чи буде в силі (головно задля великого приросту власного населення), відпускати щораз більші кількости хліба й иншої поживи перелюдненій Европі. Тоді Україна мусить стати найважніщою житницею Европи.
І саме тут лежить найважніща конечність утворення самостійної української держави. Постачання поживи Европі в найблищій будуччині буде тільки тоді забезпечене, коли вже тепер повстане україн-
