Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/220

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ська національна держава в етноґрафічних границях.

Бо коли українська національна територія буде надалі поділена поміж чужі держави й підлягатиме чужинецькій владі, тоді відносини мусітимуть уложитися ось як:

  1. Велика земельна власність, на котрій (поруч із урядничими містами) опирається всяке чужинецьке панування на Україні, й по вік опиратиметься, мусить бути в якій-небудь формі й за всяку ціну задержана.
  2. Відносини земельного посідання будуть і надалі дуже нездорові. Половина орної землі на Україні находилась аж до революції в руках чужинців — великих земельних власників. Таксамо майже всі ліси й луки. На південній Україні мають селяне ледви дещо більше, як третину землі, на Поліссі ледви дещо більше, як четвертину. Наслідки є й будуть в разі повороту реакції ось які: Земельний голод мужика, пролєтаризація його, неможність поступу метод хліборобства, аґрарні заворушення (ще гірші, як 1902, 1905, 1917), розвиток революційних настроїв і т. и., і т. и.