їна 29 міліонів метричних сотнарів литого заліза, 21 міліонів м. с. кованого заліза й сталі, 215 міліонів м. с. вугля. Дотична продукція сама по собі не мала, виносить щодо залізного круху й вугілля більше, як 70% загально російської продукції, вона дуже здібна до розвитку, українська держава була би шостою державою в світі, що до вуглевої продукції. Та ці числа, скомбіновані з числами для простору й населення України, показують нам всетаки дуже виразно, що Україна не має виглядів бути коли-небудь експанзивною промисловою державою. Навіть, як би продукційна скількість заліза й вугля подвоїлася чи вчетверилася, то Україна змогла би ледви вдоволити своїм власним потребам. Та й до цього ще дуже, дуже далеко.
Ця обставина відчиняє для промислових країв Середньої й Західної Европи величезні вигляди на збут їх фабрикатів на Україні. Та тільки тоді, коли вона буде самостійною державою й не підлягатиме монополеві центрально-російської промисловости. З мінеральних сирівців, які моглаб давати Україна в обмін за металеві фабрикати, стоїть на першому місці залізна руда Кривого Рогу (65% Fe), що вже здавна вивозиться головно до анґлійських гут. Таксамо важне є в цім напрямі наф-
