Лєванти, Ерітрѐї й Сомалі, 8) німецькі лучбові проєкти Берлін–Багдад (Індія) й Ельба–рівник (Берлін–Царгород–Сирія–землі над Нілем–Східна Африка), 8) російські лучбові можливости: Москва–Іскендерун–Єрусалим, Москва–Перська затока, Москва–Персія–Індія і т. и., і т. и.
Світова лучба ходила в останніх чотирьох століттях переважно морськими шляхами. Великі торговельні й колоніяльні держави нових часів: Портуґалія, Еспанія, Голяндія, Франція и перед усього Великобританія, старалися завсіди забезпечити собі головні шляхи морської лучби. Великі війни велися за ці шляхи, можна сміло сказати, що всі війни нових віків, у котрих ходило о дійсно великі речі, були ведені саме за панування на морських шляхах світової лучби!
Великий світово-історичний процес европеїзації землі почався й зріс до нинішнього ступня саме на морських шляхах. Слідкуючи за ними, обсадили европейські народи два, зглядно, три цілі контіненти своїми „дочерніми“ народами (Австралію й обидві Америки), четвертий контінент захопили сливе цілком під свою владу і тільки Азія зі своєю великою проблемою жовтої раси ще не цілком кориться волі Европейців.
Цей цілий розвиток ішов по морських шляхах. Від берегів моря перлися Евро-
