північного колосу, що постійно загрожуватиме її істнуванню. Не маючи добрих границь від Півночі, Україна мусітиме (як уже вище сказано) опиратись на своє морське побережжя й на держави, котрі пануватимуть на Середземному морі. По утворенню української національної держави може Росія тільки тоді приступати до своїх експанзійних планів на Сході, коли здавить Україну. Тому-то Великобританія, Франція, Італія й усі держави, яким залежить на східно-західній лучбовій системі найдуть в Україні завсіди природного союзника.
Його не можна буде легковажити. Українці дають досконалий людський матеріял для війська й мають блискучі воєнні традиції. Українська держава в етноґрафічних границях могтиме в разі потреби виставити поверх пятиміліонову армію. Ця армія потрібує тільки боронити рідного краю, щоб заразом успішно захистити також Середземне море, Суеський канал і шлях до Індії. Вже само істнування кріпкої української держави над Чорним і Каспійським морем зможе відстрашити Росію від імперіялістичних експанзій у південному напрямі.
Ці спільні інтереси України та західних і середземноморських держав, дотичні вдержання й розвитку східно-західних світових шляхів є привязані не тільки до
