на Україну західно-европейська культура, багато чистіщою струєю, як куди инде, з другої сторони добуває Чехословаччина сильну опору на Сході й неоцінені господарсько й лучбово-ґеоґрафічні можливости.
Сусідство з Польщею, хоч історично дуже важне, є з політично-ґеоґрафічного боку багато слабшим елєментом, як азійське чи середземноморське сусідство.
Етноґрафічна границя між Українцями та Поляками є коротша навіть українсько-румунської границі. Польща лежить при найкоротшому боці трапезоіду, котрий творять обриси нинішньої української території.
Однак незвичайно корисне політично-ґеоґрафічне положення Польщі при кінці середньовіччя зробило її наймогутніщою державою на Сході Европи. Тодішня польська держава опиралася з одного боку о береги Балтику, з другого на карпатській верховині; там де вона найтрудніще проходима. На Заході межувала вона з Німеччиною, яка попала вже в початках другого тисячліття нашої ери в типовий стан дрібнопростірного роздріблення, з котрого вийшла властиво аж в 1871. році.
Експанзійні стремління Німеччини, котрі в часах саксонських цісарів були такі сильні й великочертні, зійшли дуже швидко на ступінь малопростірних заборів по-
