Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/45

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

над берегом пропасти, прийшла через федерацію з Україною до переваги в Східній Европи й стала по дальшому півстолітті могутньою російською імперією.

Україна була отже для Польщі головним джерелом сили, велитенським і багатим та чужим по суті пограниччям, котре наслідком своїх політично-ґеоґрафічних прикмет надавалося майже виключно для плантаційної господарки. Щоб цю велику колонію, так важну тоді для Польщі, як нині Індія для Анґлії, боронити проти татарських грабіжників, Польща не мала сили. Тим менше вона могла думати про добуття й знищення їхніх сховків на Криму й Чорноморі. З другої сторони не позволяли вічні набіги цих грабіжників і викликана ними козаччина зрости польській владі на Україні в політичну силу.

Так витворився цей знаменний політично-ґеоґрафічний circulus vitiosus, котрий найшов свій кінець щойно тоді, коли східній сусід Польщі — Московщина став російською імперією й задавив грабіжну кримську державу. Та тоді була Польща така слаба, що доспіла до розбору. Бо політично-ґеоґрафічне положення Польщі, таке корисне при кінці середньовіччя, стало дуже некорисним, коли на місця давніх, пасивних сусідів: Римської держави, німецького народу, Угорщини й давньої