Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/69

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Політично-ґеоґрафічне значіння Кавказу щойно тепер, коли межі етноґрафічної України його досягли, може стати актуальне. Дотепер був Кавказ тільки завадою історичним рухам, що йшли з України на Південь. При теперішньому стані цівілізації він починає тратити свою непроходимість і може бути важним помостом для впливів будучої України в Передній Азії.

Коли морфоґрафічні чинники будови поземелля мали для України переважно неґативні політично-ґеоґрафічні наслідки, то гилолоґічні відносини були в своїх наслідках переважно позитивні. Ґеолоґічний склад скельної підбудови й поверхньої цілини України має в двох напрямах велике значіння: для хліборобства й для промислу. Що тикається першого, то вистарчить пригадати, що Україна обіймає саме кліматично найпригідніщу частину чорноземної полоси Східної Европи. Чорнозем є наслідком своєї постійної родючости може найважніщою породою цілини на всій землі. Вже в часах Перікля була нинішня степова Україна житницею для грецького світа, а родючість чорнозему до нині не змаліла.

Родючість української землі безумовно пособила творенню давньої української держави, бо просто закликала до хліборобства, осілости й загущення населення. Родючість української ниви була також цим таліс-