ських земель. Ніхто з них не вмів не то що використати, але навіть і піднести цеї безлічі політично-ґеоґрафічних, економічно-ґеоґрафічних, лучбово-ґеоґрафічних і инш. арґументів, які промовляють за українською державністю на Південному Сході Европи…
Книжечка, що саме лежить перед шановним читачем, це продукт актуальної (думаю) потреби. Це перерібка деяких частин книжки про „Українську справу й великі держави світу“, яку я написав для інформації заграниці про українську проблему. Наша книжечка не має претензії бути хоч би куценьким оглядом політичної ґеоґрафії України. Це тільки низка політично-ґеоґрафічних нарисів з дуже нікчемненьким науковим апаратом, яка може що найвище служити до першої загальної орієнтації. Дуже був би я щасливий, колиб ці нариси заохотили декого з наших любителів знання до праці на царині політичної ґеоґрафії. Ця праця дуже принадна й для добра нашої справи доконче потрібна.
Відень, 21. V. 1920.
Степан Рудницький.
