Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/81

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

поодиноких частей староукраїнської держави між собою й пособляв партикуляризмові. Малопростірність політичної думки була найбільшим нещастям староукраїнської держави, знаменна річ, що ця малопростірність аж тоді розпаношилась, коли територія держави була обмежена майже тільки на лісову полосу. Звязаний з малопростірністю політичної думки партикуляризм не мав, що правда, сам по собі рішаючого некорисного впливу. Був же він всеж таки і в тодішній Польщі, Німеччині, Анґлії і т. д. теж спричинений лісами. Там він мусів згодом уступити єдности. Київській державі недоставало натомість часу, щоб вийти зі стану партикуляризму.

Степ не був первісно родимою ростинною формацією для Українців, а страшним диким полем, із котрого немов сарана вилітали жовтолиці орди, щоб нищити Україну. Тільки через істнування формації степів було середньо-азійське сусідство таке злощасне для України, тільки степ давав комонним народам такий добрий пастівний для табунів і отар, такий вигідний шлях на Україну. Війни давньої Київської держави з кочівниками, велитенські граничні укріплення доказують наглядно, як незручні були давні Українці в степовій війні. Тільки поволі привикали вони до