Сторінка:Степан Томашівський. Під колесами історії (1922).djvu/72

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 70 —

деяким „особам, що засідають в уряді“, може бути часом наручно бачити у кождій політичній критиці особисту напасть і злочин ображеного маєстату, або навпаки — прикривати недоторканістю свойого урядового становища деякі вчинки, які з політикою не мають нічого спільного. Окрім цього досвід з останньої війни учить, що зміни урядів законним шляхом не тілько можливі але й корисні в певних висококритичних для нації хвилинах. Колиб автор подумав був про все те, був би певно висловився обережніше і не ставив тези так, щоби було можливо зловжити її.

Згадуємо про все те не задля того, щоби докоряти кого, тілько щоби пригадати відвічний і незадавнений закон про відповідальність національних керманичів, відповідальність політичну і моральну за їхні вчинки, методи і наслідки їхньої діяльности. Нам здається, що обовязком національної преси, у пяті чи треті роковини пробудження України до самостійного політичного життя, повинно бути не затирання серед громадянства свідомости права судити своїх провідників, тілько навпаки — цю свідомість розбуджувати, розвивати і скріпляти.

Воно буде краще і для самих урядових осіб.

22. XII. 1921