Принятий звичай вимагає, щоб із приводу 1. січня редакція оберталася до читачів із кількома банальними фразами, додаючи до них більш-менш поверховний огляд подій на ріжних полях за минулий рік та кілька побожних бажань і надій на той, що наступає. Цей звичай, у нормальних часах такий простий і людський, стає в наших обставинах болючим завданням, якщо уявимо собі весь траґізм сучасного моменту, з його дантейсько-пекельним минулим і загадково-чорним майбутнім.
Давати огляд подій останнього року колись значило підбирати низку визнаних прояв життя політичного, культурного й господарського своєї нації і всієї людськости, та характеризувати їх як поодинокі звена в загально-національному чи загально-людському поступі. А сьогодні? Яке дивне, яке чуже, яке незрозуміле слово „поступ“! Правда, і раніше вкладано в це поняття дуже неоднаковий
