зміст, часом протилежний у подробицях, та всетаки чимало було спільного між усіми політичними, культурними і соціяльними течіями і світоглядами. „Поступом“ називали всі приріст означеного матеріяльного дорібку народу чи людей та розвиток означених моральних цінностей духового життя. Та сьогодні ніяк не підійдеш із старими мірами, ні до людей, ні до їхніх діл.
З окрема ми, Українці, чи маємо право і можливість пригадати читачеві які відрадні моменти, позитивні діла, проміння сходячого сонця, прояви високих моральних поривів з останнього року? Чи навпаки, не почуває кожний із нас, що наше національне добро, фізичне й духове, матеріяльне й моральне, з кожним роком котиться більше в низ? До того, куди глянеш, ніде не доглянеш нічого ясного, певного, живого і творчого, що віщувалоб радикальний поворот до кращого у найблизшому році. Здається, можна без пересади сказати, що ми, Українці, зпоміж усіх европейських народів опинилися найнизше і в найгіршому, хоч іще три роки тому назад були поважні причини думати і вірити куди не так, зовсім не так…
Одначе, сьогодні ми не хочемо споминами і докорами відкривати болючих ран. Що більше, правда і справедливість
