Сторінка:Стефаник В. Новина та инші оповідання (1917).pdf/4

— 5 —

чкою йди, геть, геть аж у гору, а там прийдеш до першоі хати та й увійди, та й кажи, що так і так, тато хотіли мене втопити, але я випросилася та й прийшла, аби-сте мене переночували. А завтра, кажи, може б ви мене де найняли до дитини бавити. Гай, іди, бо то ніч“.

І Гандзуня пішла.

„Гандзю, Гандзю, а на тобі бучок, бо як тебе пес надибає, то раздере, а з бучком буде безпечнійше“.

Гандзя взяла бучок і пішла лугами.

Гриць закочував штани, аби перейти річку, бо туди була дорога до міста. Вступив вже у воду по кістки та й задеревів.

„Мнєотца і сина й святого духа амінь. Очинаш іжи єс на небесі і на землі“…

Вернувся і пішов до моста.