Ця сторінка вичитана
— 12 —
.pdf_13.jpg)
Вірш Т. ШЕВЧЕНКА
3. ⁂
І досі сниться: під горою,
Між вербами, та над водою
Біленька хаточка; сидить,
Неначе й досі, сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І лісі сниться: вийшла з хати
Веселая сміючись мати,
Цілує діда і дитя —
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки і годує,
І спать несе; а дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: „Де-ж те лихо,
Печалі тії, вороги?“
