І нищечком старий читає,
Перехрестившись: „Отче наш“.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне… День погас, —
І все почило. Сивий в хату
І сам пішов опочивати.
Бавити — наньчити, цяцькатися, пестити, панькатись. Нароби лиха, та й цяцькайся з ним. Пести мене, моя нене, як малу дитину. Треба мені робити, а не з дитиною нанькатись.
Пидберіть назву до цього вірша.
.pdf_14.jpg)
Вірш Я. ЩОГОЛЕВА
В темний вечір зім холодних,
В парту кинувши книжки,
Ми збірались коло грубки
Слухать няніни казки.
На дворі, було, хуртеча
Та метелиця мете;
За ворітьми коло вікон
Сніг горбами наросте;
По задвірках круте вітер.
Аж віконниці риплять;
А у нас у грубці дрова
І палають і тріщать,
От ми й кинемось на шию
Нашій няні, щоб вона,
Няня мила та хороша,
Розказала нам, що зна:
Про Івашечка, про відьму,
І про пекло, і про рай…
І почне писати казки,
Тільки слухай — не зівай!
Хуртеча — завірюха, хуртовина. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Завірюха — треба кожуха. В степу нагнала їх зла хуртовина.
