— Очі в мене стали погані, — казав він, — а ця вечірня праця зовсім заїсть мене.
Раз хлопчик сказав йому: — Тату, дозволь мені писати замісць тебе: моє писання так схоже на твоє, як дві краплі води.
Але батько відповів йому: — Ні, мій хлопчику, тобі треба учитися; твоя наука дасть більше користи, ніж мої бандеролі; я ні за що не хочу одбірати в тебе часу. Ні, дякую, тобі мій любий, про це і говорити не треба…
Хлопець знав, що в тиких випадках з батьком змагатись даремно і замовк. Опівночі батько кінчав роботу і йшов з своєї кімнати в опочивальню.
Одного разу, діждавши, коли батько ліг спати, хлопчик тихенько одягся, помацки дійшов до тієї кімнати, де працював батько, засвітив лямпу, сів за стіл, де лежала купа білих бандеролів та список адресів, і почав писати, підроблюючись під батькове писання. Він писав з задоволенням і разом з острахом. Записаних бандеролів ставало все більше Кілька разів хлопець клав перо, тер потерплі руки, прислухався і задоволено усміхався. Він написав 160 бандеролів — на цілу ліру. Тоді він поклав перо на місце, загасив лямпу, потихеньку вернувся в свого кімнату і ліг спати.
На другий день батько за обідом був дуже веселий. Він не догадався, що син йому помогав, бо завжди працював над бандеролями, мов машина, і рахував написане тильки на другий день. Він радісно сів до свого робочого столу і, погладивши по голові сина, сказав: — А знаєш, Джуліо, батько твій ще може працювати багато. Вчора за дві годині я зробив на одну третину більше, ніж завжди. І рука, і очі працюють ще добре!..
Джуліо не одповідав, але з радістю думав собі: — Бідний татко! Окрім заробітку, я даю йому певність в тім, що він ще досить молодий та дужий. Буду-ж і надалі так працювати!
Підбадьорений успіхом, хлопчик і на другу ніч, як тільки батько ліг спати, встав з ліжка і сів за роботу. Так працював він де-кілька ночей, а батько не помічав нічого. Тільки якось він сказав за вечерею: — Дивно, чого в останній час так багато в нас керосину вигорає! — Джуліо почервонів, але далі розмова перейшла на инше і вночі хлопець знову сів за роботу. Так що-ночі Джуліо не досипав, ранком почував себе
