Подаючи до розгляду вп. д. д. педагогів уложену мною читанку, я хочу сказати кілька слів про ті принціпи, якими я керувалася при своїй праці.
Мета читанки — познайомити дітей з духом рідної мови, розвинути у них любов до художньої літератури з одного боку, з другого — дати по змозі художні зразки для класних робот та духовної розваги дітей.
Маючи на увазі це все, я силкувалась підібрати матеріял здебільшого з творів кращих письменників нашої літератури.
Є в читанці і зразки з дитячої чужоземної литератури, але і тут, щоб захистити чистоту та красу рідної мови, я вмістила їх по-змозі в перекладах наших кращих письменників.
Маючи на увазі додержати цільність художнього вражіння у дітей від твору, я переважно подаю його цільним. Але, на жаль, не скрізь з педагогичних та техничних вимог можна було це додержати, через це є в читанці зразки і скорочені і є просто уривки, останніх дуже мало.
Не маючи на увазі надавати читанці характеру дитячої енціклопедії, я все-ж таки підбірала статті, зміст яких-би виховував в дітях любов до людей взагалі, до товаришів, до рідного краю, до правди, братерства та рівности. Крім того, і такі, які-б перейняли дитяче серце сімпатією до тих звірів, рослин і взагалі всього, що оточує його в житті.
Що до плану розположення самого літературного матеріялу, я керувалася ось якими принціпами.
Вільна творчість педагога, відомо, складає певну запоруку великого поспіху педагогичної справи. Складаючи читанку, я й дбала про те, щоб дати як найширшу можливість педагогові виявити в своїй праці „волю творчости“. Я свідомо усунула колишні шаблонні рубрики, що наче здушували ввесь художній матеріял в камінних формах відомої тенденційности; укладався матеріял, пильнуючи лише того, щоб художні зразки, починаючи від самих простих, самих зрозумілих дітям, зростали помалу до зразків більш складного змісту, глибших псіхологичних переживань героїв и ширших питань, які порушує той або инший твір. Я по-змозі силкувалась додержати цей принціп зростання і що до літературної форми, і що до мови: від мови щоденної, мови звичайної — до зразків виробленої художньої мови.
