він писав йому ось-що: «На половину здається гарненький, де що вже і сам полагодив, а що тобі не сподобається, будь ласкав, напиши мені, коли буде досужно…» Опісля Максимович справив той переклад і надрукував його р. 1859 в Москві в своїм збірнику «Українець».
Трохи пізніш, в 1858 р., коли Шевченко був в Москві, Максимович писав йому: «Посилаю тобі Жабомищодраківку — тії гекзаметри Думитрашкові, що я казав тобі, та ще і мої псалми. Будь ласкав, подивися на ці псалми пильненько, і що в їх не доладу, одміть мені все до посліднього словця. З твоєї поради може і зможеться мені справити так, щоб і в люде не сором було показаться коли-небудь». Псалми, переложені українською мовою, були надруковані Максимовичем в Москві р. 1859, числом 29 псалмів.[1]
Щоголів теж трохи користувався тим, що йому раяли його харьківські земляки і до котрих він инколи звертавсь. Згадую, що, по моїй раді, він зкористував гарненьку нарідну байку
- ↑ Огоновський, Ист. литер. рук. в Зорі 1893, 236.
